Анна Пашкіна

Кожна смерть у війні — не абстракція.

Це люди. Це втрати. Це вибір, на який ми не погоджувалися.

Коли ми пам'ятаємо — це мінімум, що ми можемо зробити, щоб стати нормою.

Пам'ять живе у нас.

– у мові, якою ми думаємо;

– у донатах, які можемо зробити;

– у словах, які не боїмося вимовити.

Жоден із цих жестів не змінить минулого. Але може вплинути на майбутнє.

Вшановуємо наших захисників і захисниць і всіх, хто загинули від російської агресії.

Напишіть нам на info@genderindetail.org.ua інформацію про свою статтю, студентську роботу, навчальний курс, пост у фейсбук чи розмову з другом!

ВСІ СТАТТІ АВТОРКИ: